Емма

Емма Вудгаус, багата й упевнена у власних судженнях, знайшла собі заняття — влаштовувати шлюби довкола себе. Переконана, що дбає про чуже щастя, вона опікується небагатою подругою й тлумачить наміри інших на свій лад. Її задуми поволі обертаються проти тих, кому мали прислужитися, і проти неї самої. Роман досліджує сліпоту щодо себе, станові відмінності англійського села й перехід від упевненості до сумніву. Остін веде суспільну комедію, у якій іронія терпляче виправляє свою героїню.