Листи з мого млина

Оселившись у покинутому провансальському млині, оповідач надсилає паризьким читачам історії краю та його мешканців. Тут трапляються коза пана Сегена, кюре з Кюкюньяна, корсиканські доглядачі маяка й старе подружжя, забуте серед полів. Розповіді чергують фарс, легенду й короткі сцени, де ціле життя вміщається на кількох сторінках. Збірка досліджує сільський Прованс, ремесла, що зникають, і тугу людини, яка дивиться на нього здалеку. Доде пише простою і співучою прозою, крізь гумор якої часто проступає меланхолія.