Про суспільну угоду

Руссо виходить із твердження: людина народжується вільною, а всюди вона в кайданах. Він шукає такої форми спільноти, де кожен, поєднуючись з усіма, корився б лише самому собі. З цієї угоди він виводить народний суверенітет, загальну волю, закон як вияв усіх і врядування, зведене до становища слуги. Праця досліджує законність влади, рівність, представництво й умови, за яких республіка тримається довго. Руссо обґрунтовує розумом те, що традиція обґрунтовувала силою чи божественним правом, мовою твердою й доказовою.